Підхмарне лихо

1964 рік. Звичайна французька родина. П’єр-Франсуа, Жан-Крістоф і Флоранс бешкетують, досліджують світ, слухають за вечерею батькові перекази Біблії, а перед сном читають із мамою книжки Жуля Верна. Але раптом стається біда. У старшого брата, Жана-Крістофа, починається епілепсія. Хвороба змінює життя всієї родини, яка починає ходіння по колу лікарів, вдається до нетрадиційної медицини, навіть мешкає в мікробіотичній фермі… Ця подія стала основою для автобіографічного мальопису Давида Бошара «Підхмарне лихо».